Фото:
(с) ruck.co.uk
Навіть у Новій Зеландії визнають, що регбі випадає з фокусу уваги молодого покоління. Де шукати «молодильні яблука» для старої гри?
За кількістю глядачів регбі залишається видом спорту номер один серед новозеландців. Однак головною проблемою є демографічне старіння маси шанувальників регбі.
Чим молодше новозеландець, тим менше ймовірність того, що він дивиться регбі. За прогнозами експертів, найбільш популярним видом спорту в Новій Зеландії в 2020 році серед молоді стане баскетбол.
Згідно з дослідженням агентства «Рой Морган», сьогодні близько 25% аудиторії Супер Регбі складають люди, що народилися в 1976-90 рр.
Понад 70% аудиторії – це глядачі 42 років і старше, причому значну частку в ній займає покоління бебі-бумерів 1946-1964 років.
А от частка більш молодих глядачів, народжених у 1990-2005, складає всього 10%.
Така структура аудиторії гарантує реалізацію сценарію падіння популярності новозеландського регбі в силу фізичного вимирання основний армії шанувальників.
Проблема контентного обгородження
Регбі — не єдиний вид спорту з цієї «вікової» проблемою глядацьких симпатій. Спортом пенсіонерів поступово стає бейсбол. Середньостатистичним глядачем MLB у минулому році був 58-річний білий чоловік, що живе в США.
Довгий час провідна світова бейсбольна ліга практикує контентне обгородження, блокуючи різне неліцензійне в тому числі і фанатське відео. Такий спосіб захисту комерційних інтересів MLB можливо і є ефективним сьогодні. Але він явно знижує комерційний потенціал бейсболу в перспективі найближчих десяти років. Про це говорять демографічні характеристики аудиторії.
Досягаючи успіху в огородженні, мовники і спортивні ліги успішно віддаляються і від молоді, що має масу альтернативних розваг в інтернеті. Бейсбол ж просто випав з поля зору частині покоління Х, миленниалов і покоління Z.
Впливові фігури в світі регбі дотримуються аналогічної функціонерам MLB підходу. Хоча існує проста і перевірена формула для спортивних адміністраторів: гроші йдуть за увагою людей. Якщо гра втрачає увагу глядачів, вона втрачає гроші.
Мовники та пов’язані з ними угодами спілки захищають склалася бізнес-модель. Але при цьому вони ставлять під загрозу популярність гри, реалізуючи політику платної підписки і блокування переміщення вмісту в ті зони, де концентрується увага молоді.
Це приклад того, як в певні моменти інтереси мовників можуть вступати в протиріччя з логічною ідеєю розширення глядацької бази регбі, підвищує життєздатність і комерційну привабливість гри.
Кіберспортивна реальність
Кіберспорту не існувало ще 20 років тому. А між тим сьогодні, гроші, що йдуть в цю ігрову галузь, вже перевищують фінансові обороти регбійних ліг.
Клуби продовжують витрачати гроші на рекламу членства, квитків та товарів, у той час як комп’ютерна гра просуває себе сама і потенційно здатна залучити мільйони глядачів.
Ряд спеціалізуються на виробництві ігор компаній вже випустили на ринок симулятори регбі. Однак кибертурниров, аналогічних футболу або Dota 2, не проводиться і активності регбійних спілок в цьому напрямку не спостерігається.
Щоб зрозуміти, чому регбийному співтовариству необхідно адаптуватися до новому мережевому світу, досить усвідомити очевидну річ. Майже 100% юних потенційних прихильників будь-якої професійної команди сьогодні більшу частину часу проводять онлайн в інтернет-зонах соціальних мереж і багатокористувацьких ігор.
Чи варто дивуватися тому, що скоро навіть у тих регіонах, де регбі сотню років користується величезною популярністю, у весь зріст постане проблема дефіциту глядачів не тільки на стадіонах, а й за екранами ТБ і гаджетів.
Анатолій Дируненко
За матеріалами rugbypass.com