— Мурат, ми зустрілися з вами на чоловічому чемпіонаті світу з боксу в Єкатеринбурзі, тому відразу ж хотів би запитати — які ваші враження від турніру?
— Враження тільки позитивні, а організація, як завжди, на високому рівні. Вітаю Єкатеринбург і всю Свердловську область з таким святом боксу. Бажаю збірній Росії яскравих перемог. Нашій команді поставлено завдання стати першою в загальнокомандному заліку, і я вважаю, що все під силу. Впевнений, що наші хлопці приїхали сюди для досягнення максимального результату і зроблять все, щоб не підвести країну.
«Після операції на плечі почував себе мало не в кращій формі»
— Давайте поговоримо про вашу кар’єру. Ви востаннє виходили на ринг влітку 2018 року. Встигли скучити за боїв?
— Дуже скучив. Хочеться якомога швидше повернутися на ринг і почати вже боксувати. Мені абсолютно не подобається такий тривалий простій.
— Коли чекати вашого наступного поєдинку?
— Дебют у важкій вазі повинен був відбутися в серпні, але я знову отримав травму плеча. Бій перенесли на жовтень, але я не встиг повністю відновитися, тому вирішили не ризикувати. Мій наступний бій попередньо перенесли на кінець року. Цей поєдинок повинен пройти у США. Але взагалі місце проведення бою вже не так важливо, головне — якнайшвидше вийти в ринг.
— Дебютувати у важкій вазі ви повинні були проти Джої Давейко. Буде американець так довго вас чекати?
— Я не знаю, хто буде суперником. Повторюся, головне — якнайшвидше вийти на ринг.
— Розкажіть детальніше про вашу нову травму.
— Травма інша, але на тому ж плечі — лопнула капсула.
— У цей момент злякалися?
— Ні. Я спочатку подумав, що це просто розтягнення. А потім біль не проходила, не міг підняти руку. У підсумку полетів у Німеччину, де мені зробили МРТ — сказали, що зібралася рідина з кров’ю. І потрібно було її прибирати. У підсумку я два з половиною тижні спостерігалося в Німеччині, а потім ще вдома спостерігався у терапевта.
— Після свого останнього бою з українцем Олександром Усиком ви перенесли операцію на плечі. То хірургічне втручання пішло вам на користь?
— Я півроку відновлювався після тієї операції, потім почав тренуватися і відчував себе на 100%. Під час підготовки, за моїми відчуттями, я був, напевно, в найкращій формі. В результаті невдало вдарив — травма.
— Не було думок, що вас переслідує злий рок?
— Це важко. Три місяці орати, і на рівному місці таке… Це зайвий раз підтверджує, що професійний спорт будується на травмах. До цього вони мене обходили стороною. А зараз це все треба просто подолати, щось, може бути, треба поміняти в підготовці. Хоча начебто ніяких помилок не допускав, робив все правильно, але ось так вийшло.
— Які навантаження ви зараз виконуєте?
— Ще не навантажую плече на 100%. Я роблю школу боксу, руху на координацію, трохи почав бити по лапах. Загалом, потихеньку починаю набирати форму.
«Поки продовжу роботу з Абелем Санчесом, але все одно потрібні зміни в підготовці»
— Ви завжди перший етап підготовки проводите у Владикавказі.
— Так, там чудові умови, а їжа просто найкраща. (Смеетсяю) А взагалі, дійсно є всі умови, хороший тренер (Віталій Сланов — ред.). Все на гідному рівні.
— Коли плануєте почати тренуватися по максимуму?
— У перших числах жовтня планую вилетіти в США. До цього часу вдома треба підготувати свій організм до навантажень. На це треба десь три тижні, а потім вже вилечу в Америку і почну повноцінний тренувальний табір.
— Ви буде продовжувати працювати з Абелем Санчесом?
— Поки так, продовжу. Поки все залишається так, як було.
— Не насторожує, що багато боксерів відмовляються від роботи з цим фахівцем?
— Мене на сьогоднішній день все влаштовує. Але коли я поїду в табір… Скажу так — я не буду двічі наступати на одні і ті ж граблі. У підготовці точно треба щось міняти.
— Тобто поки ви плануєте попросити Санчеса внести корективи в підготовку?
— Так. Якісь моменти потрібно разом обговорити, поміняти. Раніше все легше давалося за рахунок здоров’я або чогось ще, а зараз потрібно ще вигідніше підходити до всіх речей.
«Є ті, хто думають, що я злякався бою з Давейко»
— При цьому вам всього 25 років.
— Якщо мене хтось списує з рахунків…
— Вибачте. А є і такі люди?
— Так. Є такі коментарі, що я ніби злякався бою або зіскочив з нього. Я 10 років нікого не уникав, боксував з будь-яким, кого ставили. Я чув такі слова. Я не знаю, з чого таку думку.
— Це якось нелогічно. Ви вийшли на ринг проти того ж Усика…
— Або взагалі з Юниером Дортикосом, у якого до бою зі мною були 22 перемоги при 21 нокауті. Або згадаємо бій з найсильнішим на той момент боксером першої важкої ваги Денисом Лебедєвим. Але у кожного є своя думка. Найголовніше, щоб я не обманював себе і свою сім’ю. Я з посмішкою зустрічав такі коментарі.
— Ви згадали про Лєбєдєва. Він завершив кар’єру, але зараз розглядає можливість повернутися на ринг.
— Я позитивно на це дивлюся. Знаю, що Денис хоче провести бій з Илунгой Макабу. Чомусь Я на 99,9% впевнений, що Макабу буде для нього дуже зручний за стилем, і Денис у нього нехай і не дуже легко, але виграє.
— Немає жалю, що ваш реванш з Лебедєвим так і не відбувся? Все-таки ваш перший поєдинок в кінці 2016 року запам’ятався багатьом.
— Я не замислювався про це. Вже на наступний день після того бою запропонували реванш, а потім йшли місяці і роки, а ніякого розвитку подій не було. Я багато разів говорив, що цей реванш можна було хоч відразу проводити вже на наступний поєдинок.
— Чи можливе ваше повернення в першу важку вагу?
— Час покаже. Зараз важко загадувати. Потрібно повернутися в ринг в будь-якій ваговій категорії. Лише б вже почати боксувати.
— Яким був ваш робочий вагу під час підготовки до літнього бою з Давейко?
— Десь 104-105 кг. загалом, комфортним для мене вагою були 100 кг. Просто бігати трохи було важкувато, хоча і пересування, і швидкість я не втратив.
— Що ви вважаєте своїм головним козирем для виступу у важкій вазі?
— Мої головним козирем повинні бути тільки перемоги. А за рахунок чого і як — це вже не так важливо. Бажано здобувати яскраві перемоги нокаутом. До цього я завжди прагну.
— Чим було викликане бажання перейти у важку вагу? Розумінням того, що багато чого досягли в крузерах?
— Ні. Просто їсти люблю. (Сміється.)
— Було важко входити у вагову категорію?
— Ні. Просто це, як не крути, забирає сили. І я вирішив просто спробувати себе в новій ваговій категорії. Я і раніше спарингував з важкоатлетами, і мені завжди хотілося перевірити свої сили в реальному бою. А якщо щось не сподобається, то завжди можна повернутися в першу важку вагу. І там мене могли б чекати не менш цікаві поєдинки.
— Важка вага вважається одним з самих елітних дивізіонів. Там зовсім інші умови.
— Повторюся, потрібні яскраві бої. Так, це еліта, але все потрібно підкріплювати справою, яскравими боями.
— Деякі скептично поставилися до вашого переходу і переходу Усика у важку вагу, приводячи в приклад різницю в антропометрії з тими ж Деонтеєм Вайлдером, Тайсоном Ф’юрі і Ентоні Джошуа.
— Можливо, стилістично той же Уайлдер або Ф’юрі будуть підходити мені, Усику або іншому боксеру. Поки ти не вийдеш з ним в ринг, важко судити. Потрібно вийти і спробувати.
— Адже ви спарингували з Уайлдером.
— Так, цікаві у нас з ним спаринги були. Я набрався досвіду. І потім захотілося спробувати свої сили у важкій вазі.
— Як ви думаєте, хотів би Уайлдер провести з вами бій?
— На такому рівні вже не вибирають. Ти не чемпіон, якщо будеш вибирати суперника. У тебе є обов’язковий претендент, або ти будеш проводити ті бої, які цікаві публіці. А якщо ти просто тримаєш пояс і б’єшся вдома з «мішками»… Ти не чемпіон. А той же Уайлдер вже не вибирає суперників. Зараз у них не вийшло з Джошуа провести бій.
— Але Уайлдер звів внічию бій з Тайсоном Ф’юрі.
— Тайсон Ф’юрі, на мій погляд, це номер один у важкій вазі. Потім йде Уайлдер, а номер три… Не знаю.
«Кричав в телевізор, щоб Джошуа програв, але тільки не Руїсу»
— Здивувалися чи поразки Джошуа в бою з Енді Руїсом?
— Звичайно здивувався. Я разом з Руїсом готувався до бою з Лебедєвим, а він — до Джозефу Паркеру. Ми тренувалися разом в залі. І в підсумку я кричав в телевізор, щоб Джошуа програв, але тільки не йому. (Сміється.) Якщо б він комусь іншому програв, то я б не здивувався. Я був з Енді в рингу. І був упевнений, що Джошуа його однією лівою розбере, але Руїс молодець, показав характер, волю і бажання стати чемпіоном.
— Після такого можна ще більше бути в собі впевненим. Адже з ваших слів зрозуміло, як проходили спаринги з Руїсом.
— Як піде. Потрібно вийти в ринг.
— Як оціните дії Олександра Повєткіна в недавньому переможному бою з британцем Хьюї Ф’юрі?
— Чесно скажу, не дивився той бій. Як-то так вийшло. Але я знав, що бій буде непростим, але Повєткін дивує — в такому віці продовжує займати лідируючі позиції. На сьогоднішній день його ні в якому разі не можна списувати з рахунків.
— Хотіли б вийти на бій проти Повєткіна?
— Якщо такий бій буде цікавий публіці, то чому б і ні. З такою зіркою тільки дурний відмовиться боксувати.
— З ким би ви хотіли зустрітися?
— Хотів би просто провести 2-3 бою з будь-яким суперником. А далі хотів би вийти на будь-якого, хто стоїть в топ-5.
«З Усиком у нас тимчасово різні шляхи»
— Розкажіть про вашу співпрацю з стриминговым каналом DAZN і промоутером Едді Хирном?
— Ми уклали договір на три бою. І все.
— Які побажання ви висловлювали?
— Просто часто боксувати з хорошими суперниками.
— Усик теж співпрацює з Хирном. І ваш реванш тепер цілком можливо організувати.
— Так, це можливо. Але у нас тимчасово різні шляхи. А в майбутньому все може бути.
— Усик 12 жовтня проведе свій перший бій у важкій вазі з голландцем Тайроном Спонгом. Чули щось про це боксера?
— Не знав. Чув, що він міг зустрітися з Андрієм Федосовым, а ми спарингували з ним. Зрадів такої можливості, і мені було б цікаво подивитися на такий поєдинок. Федосов — боксер з характером. А про Спонге ніколи не чув. А потім подивився — це хороший і міцний суперник. Загалом, не подарунок.
— Ви спілкуєтеся з Усиком?
— Ні. Я і раніше з ним спілкувався лише на прес-конференціях до того бою, або після поєдинку. А так ніяких стосунків ми не підтримуємо.
«Трешток? Якби мама дізналася, що я когось образив, вона б мені голову відкрутила»
— В Америці до вас менше уваги, ніж в Росії?
— В США ти б’єшся на телебаченні, піарники водять тебе на різні шоу, і в підсумку тебе впізнають. Мені було достатньо один раз отбоксировать на каналі Fox Sport, і в аеропорту до мене чоловік 15 підходили для фотографії. Дізнавалися в інших місцях, а потім я не боксував, і все пропало. Потрібно розкручуватися.
— Щоб красиво підносити себе, потрібно не тільки боксувати. Я не пам’ятаю, щоб ви коли-небудь вдавалися до трештоку.
— Якби мама дізналася, що я когось образив, то вона б мені голову відкрутила. (Посміхається.) Мене мама так виховала, що грубити людям — це не поважати самого себе.
— Можна до цього підходити з гумором. Наприклад, підколювати суперника.
— Я не вмію підколювати. (Посміхається.) Просто у мене такі жарти, які розуміють тільки мої друзі. А то буває, ти пожартувати, а на тебе дивляться з кам’яним обличчям. Так що я можу показати і проявити себе тільки в рингу. А поза рингом я простий хлопець: не співак, не танцюрист, не художник.
— При цьому ви відчуваєте себе популярним боксером?
— Я себе ніколи не відчував популярним. Це всього лише титул.
— Їх дві.
— Так. (Посміхається.) Які я потім втратив. Я живу звичайним життям. Мене можна зустріти в звичайному закладі, магазині, в економ-класі літака, а не в бізнесі. Я ні від кого ніколи не відгороджувався. Ну, якщо попадеться якийсь хам чи невихована людина, то я буду його уникати. А якщо буде людина з добрими намірами, то я буду тільки радий його суспільству.
«Як мене можна вивести з себе? Не годувати два дні»
— А часто трапляються такі невиховані люди?
— Буває різне. Хтось спеціально провокує тебе на якісь дії, але я ніколи не піддавався емоціям.
— Я з вами не в перший раз спілкуюся, і мені дуже цікаво — як вас можна вивести з себе?
— Не годувати мене два дні. І тоді я буду дуже злий. (Сміється.) Або коли я реально хочу спати або відпочити, а поруч є шум. Ось ці речі мене виводять з себе. А так я урівноважений і спокійний. Начебто.
— Це виховання або щось ще?
— Я не знаю. Мабуть, так — це виховання.
— Які ваші головні життєві принципи?
— Бути добрим і чесним.
— Скільки часу відводите собі на рингу?
— Ще на один бій терпіння і сила у мене є. А далі час покаже. (Посміхається.)
— Що, якщо не бокс?
— Час покаже. Чесно, не думав про це. Поки тільки бокс.